Спасибі, Запоріжжя, за твою козацьку привітність. І за пригоди, звичайно. Їх перепало і експедиційній команді, і шанувальникам D7.

Західна Україна - це завжди акуратні будиночки, серйозні, але доброзичливі люди і два казани патріотизму, якими підписанти щедро діляться.

Одеса, ти неповторна і в тебе є морэ. Але ніщо не вічне, і навіть наш намет навпроти Дюка. Повертаємося до Києва на перегрупування.

Херсон, ти нас порадував. Махаємо тобі лапкою, місто ледачих котів і активних жителів.

Харків - ти очешуєний. Навіть в фантазіях, просочених коньячної вологою, ми не могли уявити, що прийде стільки позитивно налаштованих, активних людей. Розсипаємося в компліментах, і нехай з нас в Києві збирають пазл.

Дніпро, ти був класним. Хоча, чому був? А тому, що час підводити підсумки першої нашої мандрівки вниз по річці Дніпро в однойменне місто. Це вже потім, ми [мабуть] будемо нити, що в місті N прийшло замало прихильників, в місті Z хінкалі виявилися недосоленими, а в шаурми відчувався присмак шаверми. Але поки порівнювати ні з чим - ми просто накопичуємо досвід та вбираємо нові враження [а дехто заливає їх у себе літрами].