Збір підписів. Луцьк-Львів

ЛУЦЬК МОРОЗНИЙ

Західна Україна - це завжди акуратні будиночки, серйозні, але доброзичливі люди і два казани патріотизму, якими підписанти щедро діляться. Експедиційна команда навіть подумувала на час візиту відростити собі козацькі вуса, але рідину для росту волосся помилково вжив міністр внутрішнього вживання Матюшин.

Зокрема, луцькі підписанти принесли в намет [крім підписів, звісно] різної всячини: оптимістичний варіант гімну України і власний метод зміцнення здоров'я [лікувати всі недуги через долоні і ступні]. Яскрава дівчина принесла з собою незабутні враження. Колишній боєць "Азова", який перейшов в БПП, приніс гордість за наших захисників. Місцева журналістка принесла мікрофон і обдарувала Матюшина увагою і питаннями. Увечері в пабі на зустрічі D7 зібралося дев'ять перевірених лучан, щоб почути трохи свіжих інсайдів і схрестити свої келихи з міністерською чаркою бренді.

ЛЬВІВ ДИСКУСІЙНИЙ

Серце західної України, батьківщина українського метро, ​​місто кав'ярень, єдиний порт країни, який може приймати літаючі авіаносці НАТО - все це Львів. Перший день агітнамету пройшов на площі Ринок. Львів'яни не підвели: рух на стоянці D7 був майже такий же, як і в рекордному Харкові. Завдяки постійному напливу людей ставало тепліше у всіх сенсах, хоча агітатори все одно відверто мерзли: Матюшин вживав, фотограф Настя рятувалася гарячим чаєм, людина-оркестр Процишин приспівував, підігравав і пританцьовував. Як дбайливий [не від слова "довбати"!] Господар міста, до нас підійшов мер Садовий. Він сказав, що стояти на площі в політичних цілях не прийнято і запропонував інше місце. На тому й зійшлися. Увечері в пабі зібралося близько 30 осіб, об'єднали столи та обговорили подальші плани "ДемСокіри" в тісній і дружній обстановці.

Другий день міг пройти під кодовою назвою "Помста Садового". Запропоноване місце виявилося точкою збору політично підкованих пенсіонерів. Вони накинулися на намет D7, як білі акули на червоне м'ясо. Матюшин відбивався, як міг, але ж  він не всесильний - у міністра вживання почало сіпатися око - і тоді за нього заступився Процишин. Зазнавши серйозних втрат, демсокирівці все ж відбилися від охочих до політики пенсіонерів і тільки німим докором над наметом височіла матеріалізована фраза: "А чому у вас сокира - демократична"?

Львів був складний, але до дідька гарний! За що йому низький уклін.