Заява щодо результатів першого туру виборів Президента

Після першого туру президентських виборів нам посипалася ціла низка запитань. Люди бідкаються.

А ми не будемо розводити руками, а просто скажемо, що думаємо.

Перше. Нас питають про результати першого туру.

Коментуємо: ми прийняли рішення, що оскільки партія не висуває кандидата, ми не маємо права офіційно виступати на підтримку когось, хто не поділяє нашу ідеологію. Втім, на особистому рівні більшість лідерів та низка активістів "ДемСокири" поділяє стурбованість результатами.

Страшно не стільки те, що попереду сумнівний кандидат без політичної програми, страшно те, скільком виборцям це ок. Втім, саме так поки що йдуть справи. І саме це слід виправляти.

Власне, друге, про що нас питають - що люди можуть зробити, якщо їм не подобаються результати першого туру? Відповідаємо: все, що можна зробити за ці три тижні – переконувати живих людей. Ви всі маєте знайомих та друзів. Навіть якщо ви не знаєте серед них жодного, хто голосував би за кандидата, який вам не до вподоби – ви точно знаєте когось, хто не дійшов на вибори чи голосував за тих, хто не пройшов. Переконати цих людей до другого туру – у ваших силах. І це допоможе. А от спускання пари в соцмережах – хіба що зашкодить.

Нам теж боляче від того, яка кількість людей голосує серцем та іншими частинами тіла. Ми впевнені, що єдиний достойний орган політичного вибору – мозок. Але звичка зваженого вибори прищеплюється хіба що через переконання та освіту. Іншого шляху просто нема.

Третє. Нас питають, що робити, якщо у другому турі буде те ж саме.

Що ж. В нас парламентсько-президентська республіка. Більшість деструктиву, який загрожує нам від необачного вибору президента, може стримати парламент. А от необачний вибір парламенту може загрожувати існуванню країни. І навпаки: навіть кращий з можливих виборів на президентських нічого не вартий без парламентської більшості.

Час виправити ситуацію до парламентських виборів ще є. Саме агітацією. Саме переконанням людей, що зважений вибір завжди кращий за роздратований «згорів сарай, гори і хата». І це в наших силах.

Ця битва, в будь-якому випадку, буде важкою. Але ми візьмемо в ній участь і докладемо усіх можливих зусиль, щоб ви перестали жартувати про еміграцію.

Нашу країну не міг забрати Янукович. Нашу країну не зміг забрати Путін. Її взагалі ніхто не може забрати, якщо ми самі не віддамо на хвилі розпачу. Зараз ми проходимо третього боса – нашу власну інфантильність.

Ми з вами. Все буде Україна.

Четвертий вершник Віктор Трегубов