З Днем Народження, "Демократична Сокира"!

Це перший набіг на ватний “Безсмертний полк” у Києві і накладання гриму на Діжечка на зйомній квартирі у Швеця.

Це раптове осяяння Нойнеця про те, що нам потрібна волинка на акціях. І чудова волинщиця Віра Бреннер, яка стала одним із символів наших акцій.

Це Харків, де ми два дні збирали підписи у наметі, і Марку, якщо не помиляюся, Савчуку привиділося, що у мене коричневе пальто, а не зелене, за що він був покараний і замість зустрічі з шанувальниками в пабі, був відправлений під дощем збирати прихильників під іншим пабом.

Це нерви в Запоріжжі на відкритті осередку, коли всі охочі не влізли в заклад і стояли в черзі на вулиці, а після повернення до Києва, вночі в партійному бусику вибили скло та вкрали меч і двадцять золотих монет, що страшно розвеселило поліцейський, які приїхали на виклик.

Це рейдеринг оплаченого Фірташем мітингу бабусь під НКРЕКП і пенсіонерка з хаоситською сокирою Катериною, що штурмує охорону.

Це дводенне стояння на Банковій, звідки вперто відмовлявся йти Нойнець, на всі питання відповідаючи: “це за гріхи мої”.

Це Микита Соловйов, який сам вже став легендою, бо час біля Микити Соловйова сповільнюється, як в “Інтерстеллар”, і його фраза про “поговорити п'ять хвилиночок” зазвичай означає дві години.

Це куплені Суркісом тітушки з прапорами “Динамо”, що скандують “Суркіс - ху*ло”.

Це коли ми відгукнулись на дуже несподіване прохання з райцентру в Запорізькій області та подарували місцевій дитячій бібліотеці річну підписку на журнал “Пізнайко”, що виглядало кумедно в щомісячному звіті.

Це дика радість від результатів перших виборів в РГК НАБУ.

Це епопея з реєстрацією партії, від якої коротко стрижений Тарас Котов мало не посивів, і в підсумку партію зареєстрували в день його народження.

Це один з наших талісманів на акціях – величезний розумний пес, схожий на лютововка.

Це тролінг року в Чернівцях, коли у відповідь на незаконне рішення міськради про заборону “ЛГБТ-акцій” наші активісти з усієї країни подали 365 заявок на кожен день року про різноманітні мітинги в дусі “Виставка робіт ЛГБТ-мариністів”, причому на гугл-карті із заявлених місць акцій явно складалося слово “х*й”.

Це дзвінок зі Львова, що в намет, де ми збирали підписи за реєстрацію партії, прийшов мер міста Садовий і довго щось хотів, але ніхто не зрозумів, що саме.

Це кількамісячна драма з перейменуванням партії з “Орди” в “Сокиру”.

Це перша сотня, а потім перша тисяча осіб на акції.

ДемСокира – це завжди історії. Тому що це —люди.

А люди створюють історії.

З днем ​​народження.

Юрій Гудименко, співзасновник “Демократичної Сокири”