Великий шлагбаум. ДФС

Добрий день. Це не Антон Швець. Це Дана Ярова та лонгрід про великий шлагбаум. Сідайте зручніше, буде довго, зрадно, але пізнавально.

Отже, пролетіли новорічні свята, прокинувся 11 січня в.о. голови Державної фіксальної служби –  пан Власов – почухав пузо, згадав, що йому щось говорили про контрабанду і, судячи з усього, зовсім не довго думаючи, підписав наказ №21 від 11.01.2019, чим вніс зміни в правила розмитнення, а фактично зупинив розмитнення в країні повністю.

Отже, цим наказом встановлено, цитую:

1. Перевірка достовірності декларування товарів.

2. Перевірка класифікації товарів.

3. Перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Власне, все це було і раніше, але я так зрозуміла, цей наказ був спущений з метою суворої перевірки і з метою підняття індикативних цін, про що нижче. Ходять чутки, що він був спрямований на боротьбу з контрабандою, але чомусь зупинив все біле розмитнення.

Тепер щодо індикативних цін. Пояснюю. Наприклад, я офіційний імпортер бананів, купила їх в Африці по 1 долару за кілограм. У мене є зовнішньоекономічний контракт, який підтверджує, що я купила саме за долар, саме цей кілограм. Валюту під контракт я купувала офіційно на міжбанківському ринку. Більш того, у мене є підтвердження від мого постачальника, що він мені продав ці банани саме по 1 долару за кілограм. Він відзвітував у себе в країні за цю зовнішньоекономічну операцію і заплатив з неї податки. Все офіційно і прозоро, куди ще.

Отже, з контейнером бананів по 1 долару за кілограм і пачкою офіційних документів приїжджаю я на українську митницю. І тут Вася Пупкін бере мої документи і каже: «А у нас в базі за індикативами, кілограм бананів коштує 4 долари, тому заплатіть мито і ПДВ не з 1 долара, а з 4-х доларів» – і жує собі спокійно банан. Ти зі своєю пачкою документів починаєш трохи чманіти і намагаєшся заперечити: «Так я ж за 1 долар купив, от документи, ось зовнішньоекономічний контракт, ось довідка. Ось на довідку довідка». Вася, не відриваючись від екрану і продовжуючи жувати банан, каже: «Мені однофіг, що у тебе там написано, у мене в базі 1 кілограм бананів коштує 4 долари і не…хвилює. Не хочеш платити за тими цифрами, які у мене записані в комп'ютері, я тебе не розмитню. Ставай у відстійник. А у тебе контейнер з бананами, вони гниють. Але мене це теж не…хвилює».

Навіть якщо імпортер сплатить мито і ПДВ виходячи з притягнутих за вуха індикативних цін і після цього він піде в суд, він його, звичайно, виграє (99% таких позовів закінчуються позитивним рішенням для постачальника). АЛЕ! Гроші вже сплачені, а як повертати гроші з бюджету у нас знають всі – практично нереально. Тебе поімєлі всі, хто хотів, ти витратив час, гроші і нерви на судові тяжби – і куди віднести всі ці витрати, ти не знаєш. Мало того, ну добре, якщо ти місцевий імпортер і всі приколи митниці вже знаєш і не перший рік в заміжжі. Але є європейці, які сюди імпортують продукцію, вони дещо збиті з пантелику. Це якщо м'яко так сказати. Оскільки європейцям досить складно пояснити, чому кілограм бананів вартістю 1 долар, потрібно розмитнювати виходячи з вартості 4 долари.

Так що ж з митницею, запитаєте мене ви, допитливі мої. Виходячи з цієї експозиції – стали всі. Стали, наче прикипіли, на митниці і стоять. Навіщо це все роблять, запитаєте мене ви? Офіційна версія – боротьба з контрабандою. Як поставивши рачки всіх білих імпортерів і піднявши індикативні ціни можна поборотися з контрабандою – мені не зрозуміло. Варіант «просто потрібні гроші», як на мене, більш логічний. Останній раз така свистопляска у нас на митниці була в 2013 році. Далі, природно, починають обурюватися всі, включаючи Європейську бізнес асоціацію. І митниця видає наступний документ, який за ідіотизмом мало поступається наказам пана Власова (дивись галерею).

Там така кількість документів і умов, що мені навіть якось складно знайти хоч якусь логіку в цьому переліку. Хіба не полінуюся розібрати.

1. Основний вид діяльності суб'єкта ЗЕД – а раніше ці дані не подавали? Подавали. Навіщо ще раз про це.

2. З якого періоду здійснюється митне оформлення – це яким документом підтверджується?

3. Скільки сплачено податків за кожен рік діяльності – з якого періоду? З 1991 року норм буде?

4. За яким контрактом здійснюється митне оформлення – можна подумати раніше не подавали.

5. Чи являється даний суб’єкт членом асоціації – ШТА? А асоціація любителів пива або гінекологів підійде, якщо я текстиль імпортую?

6. Чи має виробничі потужності – ні, ну зрозуміло, а в якій формі подавати?

7. Чи являється офіційнім ділером відповідніх торгових марок (тут, увага, наведено приклад АВТ Баварія – офіційний ділер ВМW) – ось як цей пункт буде трактувати Вася Пупкін на київській регіональній митниці – науці не відомо. Я зовсім не здивуюся, якщо він буде це трактувати, що хороший імпортер у нас тільки АВТ Баварія – офіційний дилер ВМW.

8. Чи являється даний суб’єкт ЗЕД офіційним постачальником сировини (тут, увага, знову приклад) їде у нас тільки постачальники сировини для «Броварського заводу пластмас»).

9. Чи має даний суб’єкт власні торговельні мережі (ну ви зрозуміли, теж з прикладами).

10. Чи підтверджувались дані щодо автентичності документів – чесно, цей пункт я не зрозуміла. Вася Пупкін з митниці теж не зрозумів, напевно. Але це не точно. Може зрозумів, але якось по своєму.

11. І моє улюблене: інша інформація, що характеризує здійснення зовнішньоекономічної діяльності – ну твою наліво, це взагалі прекрасно. У цьому місці можна вимагати все. Розмір трусів в яких ти був під час підписання зовнішньоекономічного контракту, та й чого там розмінюватися на дрібниці – самі труси. Звіти про поїздки за кордон. Відбитки пальців партнерів по бізнесу. Надання живого китайця, або його руки, якою підписали зовнішньоекономічний контракт. Рогівку ока турка, який дивився на тебе під час переговорів за зовнішньоекономічним контрактом. Далі підказувати не буду – пан Власов сам придумає, ще раз пузо почухає і все буде норм.

Підсумую. Дорогі мої, звичайно вас це все не стосується рівно до того моменту, поки імпортери стоять на митницях і платять простиій за кожен день, зазнають багатомільйонних збитків. Коли у виробників, через відсутність сировини, починає збиватися виробничий цикл. Це вас все не стосується, я розумію. А ось коли ви не зможете купити апельсини з лимонами або улюблений шампунь з улюбленими прокладками, або дитячу суміш, або памперси, або айфон, або ще що-небудь дуже потрібне, що не виробляється у нас в країні – ось тоді ви зрозумієте, в якій глибокої ж…ямі ми опинилися. Дерегуляція, яку ми заслужили.

В понеділок обіцяють вирішити, хто хороший, а хто поганий імпортер. Навіть списки зробити. Хороших будуть розмитнювати за нормальними індикативами, поганих – за якими доведеться. Мене навіть запросили на зустріч із ДФС. Я піду, звичайно, але міняти мовчання на місце в списку хороших імпортерів, я не збираюся. Я хочу однакових правил гри для всіх. Якщо мозку вистачить, то просто поверніть все як було, а потім будемо розбиратися, що робити з контрабандою.

 

Міністр легкої здобичі, Дана Ярова