Декриміналізація секс-роботи. Яким шляхом піти?

У світі існує кілька моделей регулювання секс-роботи:

Криміналізація всіх – секс-працівників, клієнтів, сутенерів, третіх осіб, сусіда який вигулював собаку, кур’єра Глово, який невчасно привіз бургер і потрапив в замєс, тощо (чутно гавкіт собаки). Чому це не працює?

Зазвичай єдиний речовий доказ, яким можна довести провину секс-працівника, це презерватив. Якщо я маю вибір взяти з собою на роботу презервативи та захистити своє здоров'я, або не взяти та вберегтися від арешту, знущань, а цілком можливо ще й побиття і зґвалтування поліцією, що я робитиму? Є ще варіант робити схованки, але це зазвичай порушує режим зберігання презервативів і він може порватися під час сексу.

Криміналізація клієнтів (Шведська модель) – знімаємо чинну зараз адміністративну відповідальність з секс-працівників, усім іншим навішуємо побільше (в замєс знову попадає нещасний кур’єр Глово, сусідський собака втомився гавкати в поліцейській машині і понурено скиглить). В Україні за цю модель активно виступають радикальні феміністки, які називають себе аболіціоністками. Хоча продаж сексу не криміналізується за цим підходом, покупка сексу є незаконною. Тобто я можу продавати хліб, але ніхто не має права купувати його. Питання «чому це погано» врешті перетворюється для мене на питання «чому я проти вікторіанських уявлень про мораль та суспільне добро». Ця модель змушує секс-працівників вести бізнес у районах з меншою кількістю поліції, відповідати на дзвінки з прихованих номерів, погоджуватись їхати до квартир невідомих клієнтів. При введені нової норми закону — поліція повинна демонструвати свою роботу, тобто заарештовувати певну кількість клієнтів. Єдиний спосіб це робити – ловити «на живця», тобто змушувати секс-працівників здавати своїх клієнтів. Клієнтів каратимуть адміністративною відповідальністю, після цього частина з них мститиметься все тому ж секс-працівнику. Все це робить життя секс-працівників більш небезпечним, аніж це є зараз.

Хвилинка історії. Аболіціонізм — це рух за скасування якогось закону чи звичаю. Походить від латинського кореня abolere (нищити). В англомовному світі багатенько рухів під такою назвою. Найвідоміший виник у 1785 році в Америці і мав на меті скасування рабства темношкірого населення. Аболіціонізм проти регульованої проституції виник у 1869-75 роках в Англії, невдовзі став міжнародним. Проституцію прирівняли до білого рабства.

Найбільш поширена практика обману в обговоренні секс-роботи – змішування понять примусу та добровільності. Вікіпедія стверджує: «Праця — доцільна діяльність людини, спрямована на бла бла бла виробництво товарів і послуг. Праця продається власниками на ринку праці. Проституція — бізнес чи практика участі в сексуальній активності в обмін на плату. Сексуальне рабство — форма організованого насильницького залучення людей до надання сексуальних послуг».

За словами прихильниць Шведської моделі, неможливо добровільно обрати секс-роботу, отже це насильство. Аболіціоністки вважають, що заяви самих секс-працівниць про добровільність викликані травмами та порушеннями, які будь-який горе психолог може виявити шляхом діагностики за аватаркою в Фейсбуці. Такі заклики дискредитують боротьбу за права людей в принципі. Адже забирають право голосу та здатність приймати рішення у частини жінок, відмовляючи секс-працівникам навіть у здатності розрізняти свою та чужу волю. Для мене це ставить їх в один ряд з насильниками, які також вважають, що секс-працівниці надто зіпсовані (“травмовані”) аби мати здоровий глузд та слухати їх не потрібно.

Основний аргумент під нашим минулим постом (https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=731912867273995&id=426507261147892) з цього приводу – суб’єктивне відчуття відрази, коли вони уявляють як «тридцять людей на день гвалтують жінку» та як « в жінку проникають чотири пеніси одночасно». Звучить, як неначе запит Порнхабі, правда? На мій погляд, розв'язати проблему доволі просто – негайно припиніть це уявляти!

Привілейовані жінки не вперше беруться рятувати “нещасних”. Наприклад, імператриця Феодора колись зібрала більш, ніж 500 секс-працівниць і запроторила їх у віддалений монастир під варту. Навіщо? Аби їх там перевиховати важкою працею та молитвами, звісно! Закінчилась та історія самогубствами й таким очевидним епік фейлом, що імператриця схаменулася, перестала лізти в прогресивні реформи та повернулася до більш звичних веселощів — страт і катувань.

Є секс-працівники, яким дуже подобається ця робота, є ті, хто чекають до кінця робочого дня, або ночі, аби нарешті піти додому. Є ті, яким не подобається, але вони обирають продовжувати. Дівчата аболіціоністки! Люди реально роблять багатенько різних речей за гроші. Подивіться хоч би на Олега Винника, або Іллю Киву, чи не очевидно, що хлопців примушують?

З цим всім дійсно важко сперечатися. Адже, одна справа коли релігійний фанатик говорить мені – все це смерть, гріх, гієна вогненна, четвертий вершник Апокаліпсису та зірка Полинь. Це врешті-решт нормально та повністю вкладається в його уявлення про світ та мої уявлення про релігійних фанатиків. Але коли частина феміністично налаштованих жінок говорить «моє тіло – моє діло, та її тіло – її діло, а от з їхніми тілами не все так очевидно», то це виглядає, неначе світ остаточно з’їхав з ґлузду. Цікаво, що в цій точці аболіціоністки повністю сходяться з українською поліцією, яка не бере заяви про насильство від секс-працівниць. Як мені пояснювали у місцевому відділку поліції – мене не можна зґвалтувати, адже вся секс-робота це, по суті, зґвалтування, то що мене не влаштовує зараз?

МИ ЗНАХОДИМОСЬ ТУТ
Серединка на половинку. Штраф за секс-роботу, кримінальне покарання для сутенерів та третіх осіб, немає покарання для клієнта. Усі ці статті, в яких постраждалою стороною є суспільна мораль. Ця схема така ж дієва, як ніби жінка в патріархальній культурі, яка займається анальним сексом, аби зберегти цноту.

Легалізація — підхід, коли держава сама по собі не переслідує проституцію, але застосовує жорстке регулювання. У залежності від країни це може бути дозвіл на роботу, ліцензування або спеціальні зони. Таким чином частина секс-працівників працюватимуть в кращих умовах, інші залишаться в тому ж нелегальному становищі, як зараз. Так, наприклад, в штаті Невада існують легальні борделі, але заборонено бути незалежним секс-працівником. Це надасть державі монополію та підтримує патерналістські погляди на державну владу загалом. У цій системі заперечується ідея вільної ринкової економіки. І це аж ніяк не про права людини.

Декриміналізація – скасовування адміністративки для секс-працівників, кримінальної відповідальності для сутенерів та третіх осіб. Найвідоміші правозахисні організації світу UNAIDS, Всесвітня організація з охорони здоров’я, Amnesty International, Human Rights Watch, UNFPA закликають до цього кроку.

В найбільш авторитетних наукових журналах світу опубліковані результати досліджень, які доводять необхідність декриміналізації. Аргументи медиків – виведення з тіні та зменшення шельмування дозволить людям отримувати якісні медичні послуги та вплине на епідемію ВІЛ (звісно, вплине позитивно).

Це може видатись менш радикальним кроком, ніж легалізація, але насправді все навпаки. Декриміналізація означає зняття всіх встановлених законом покарань за проституцію та речей, пов'язаних з її сприянням, наприклад реклами. При цьому секс-робота буде прирівняною до інших видів надання послуг і не матиме ні привілеїв, ні обмежень.

Розумію, це важко та постає багато запитань. Як же ми будемо жити без відео на ютубі «Поліціянти викрили особливо небезпечний бордель – відео з напівоголеними жінками, тисни тут»? Врешті, як прогодуються нещасні працівники підрозділів з протидії торгівлі людьми? Невже їм доведеться СПРАВДІ займатися протидією ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ? Як прогодуються люди при владі, яким десятиліттями надходять тіньові мільйони?
Якось все-таки їм доведеться викручуватись.
До речі, анонсую вам дві зустрічі: Львів – 12 листопада та Дніпро – 15 листопада. Шукайте деталі в розділі «Події» нашої ФБ-сторінки та приходьте – побалакаємо на заборонені теми.

Спікерка партії з питань декриміналізації секс-роботи Alina Sarnatska

Ось тут можна подивитися політику різних країн світу щодо регулювання секс-роботи: https://prostitution.procon.org/view.resource.php…
А тут почитати про Шведську модель:
https://blogs.lse.ac.uk/…/the-nordic-model-of-prostitution…/
Про легальні борделі та заборону бути самостійним секс-працівником: https://www.criminaldefenselawyer.com/…/prostitution-pimpin…
Думки найвідоміших правозахисних організацій:
https://www.who.int/…/medi…/feature_story/sti_guidelines/en/
https://www.who.int/h…/topics/vct/sw_toolkit/115solution.pdf
https://www.amnesty.org/…/amnesty-international-publishes-…/
https://www.hrw.org/…/07/why-sex-work-should-be-decriminali…
Аргументи медиків щодо декриміналізації:
https://www.thelancet.com/series/hiv-and-sex-workers
https://www.who.int/hiv/pub/progress_report2011/en/
https://www.nswp.org/resource/research-sex-work-8